МАТЕРІАЛИ ДО ОНЛАЙН-КОНФЕРЕНЦІЇ

Шановні колегі. 20 серпня для вчителів хімїї, 22 серпня для вчителів біології відбудеться конференця - онлайн в групі "Вчителі біології і хімії Сокальщини" з 12 до 15 год. Під час неї в чаті шляхом переписки ви зможете задати запитання щодо нових програм, методичних рекомендацій, моделі методичної спврпаці протягом навчального року. Матеріали, які необхідно орпацювати перед тим, розміщу. на блозі. Також я послала їх на ваші електронні пошти.

                                                   ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ ХІМІЇ
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКЛАДАННЯ ХІМІЇ

Навчання хімії у закладах загальної середньої освіти у 2019/2020 навчальному роціздійснюватиметься за такиминавчальними програмами:

7 - 9 класи – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-9 класи, затверджена наказом МОН України від 07.06.2017 № 804. Програму розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства (https://goo.gl/GDh9gC).

8 – 9 класи з поглибленим вивченням хімії – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням хімії, затверджена наказом МОН України від 17.07.2015 № 983. Програму розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства (https://goo.gl/GDh9gC).

У 2019/2020 навчальному році у старшій школі починається перехід на навчальні програми, розроблені відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392. Тому 10 та 11 класи навчатимуться за різними програмами:

10 – 11 класи:

·                   Програма з хімії для 10–11 класів закладів загальної середньої освіти. Рівень стандарту (затверджена наказом МОН України від 23.10.2017    № 1407). Програму розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства (https://goo.gl/fwh2BR);

·                   Програма з хімії для 10–11 класів закладів загальної середньої освіти. Профільний рівень (затверджена наказом МОН України від 23.10.2017    № 1407). Програму розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства (https://goo.gl/fwh2BR).

Програми позбавлені поурочного поділу. Вчитель може самостійно розподіляти навчальні години і визначати послідовність розкриття навчального матеріалу в межах окремої теми, але так, щоб не порушувалась логіка його викладу.

Варіативна складова навчальних планів до типових освітніх програм може використовуватись на підсилення предметів інваріантної складової. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно і фіксується у календарно-тематичному плані, який погоджується керівником навчального закладу чи його заступником. Вчитель записує проведені уроки на сторінках класного журналу, відведених для навчального предмета, на підсилення якого використано зазначені години.

Одним із шляхів диференціації та індивідуалізації навчання є впровадження в шкільну практику системи курсів за вибором та факультативів, які реалізуються за рахунок варіативного компонента змісту освіти і доповнюють та поглиблюють зміст навчального предмета.

Змістпрограм курсівза вибороміфакультативівякікількістьгодин та клас,вякому пропонуєтьсяїхвивчення,єорієнтовним.Учителіможуть творчо підходитидо реалізаціїзмісту цих програм, ураховуючикількістьгодин виділених на вивченнякурсу за вибором (факультативу),інтереси та здібності учнів,потреби регіону, можливостінавчально­матеріальноїбази закладу освіти. Окремі розділизапропонованихузбірникахпрограм можутьвивчатисяяксамостійні курси за вибором.Слід зазначити,щонавчальніпрограмикурсівзавиборомможна використовуватитакождля проведенняфакультативнихзанятьінавпаки, програми факультативівможна використовуватидлявикладаннякурсівза вибором.

В освітньому процесі заклади загальної середньої освіти можуть використовувати лише навчальну літературу, що має гриф МОН України або схвалена відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України. Перелік цієї навчальної літератури постійно оновлюється, його розміщено за посиланням https://goo.gl/TnGiJX

Починаючи з 2019/2020 навчального року, навчання хімії в 11 класі закладів загальної середньої освіти здійснюватиметься за новими, розробленими на компетентнісних засадах, навчальними програмами, які відповідають Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа».

Навчальні програми містять перелік очікуваних результатів навчання – це орієнтир вчителя на досягнення мети освітнього процесу на відповідному змісті зазначених тем програми. Така структура навчальної програми полегшить планування цілей і завдань уроків, дасть змогу виробити адекватні методичні підходи до проведення навчальних занять, поточного й тематичного оцінювання.

Отже, основним завданням кожного уроку має стати досягнення певного результату навчання, тобто набуття, формування чи розвиток учнем визначених навчальною програмою умінь, навичок, ставлень, цінностей, зазначених у відповідному структурному складнику програми. А відтак мають змінитися підходи до конструювання і проведення навчальних занять. Від трансляції готових знань учитель має перейти до методик, які дозволять учням самостійно добувати знання у ході навчальної діяльності; формувати уміння їх застосовувати у різних ситуаціях, генерувати і продукувати ідеї або нові знання; висловлювати власну точку зору щодо певних процесів чи явищ тощо.

За новою навчальною програмою з хімії в 11 класі вивчатимуться неорганічні речовини й тема з узагальнення знань.

Рівень стандарту.В 11 класі поглиблюються знання із загальної хімії і хімії неорганічних речовин, набуті в основній школі. Вивчається хімія неметалічних і металічних елементів згідно з будовою їхніх атомів та місцем у періодичній системі хімічних елементів. Послідовно вивчаються фізичні й хімічні властивості найважливіших сполук елементів (з якими учні зустрічаються у побуті, довкіллі), правила поводження з ними, одержання та використання їх.

Тема «Хімія і прогрес людства», якою закінчується курс хімії, має узагальнювальний характер. Розкривається роль хімії у створенні нових матеріалів, розвитку нових напрямів технологій, розв’язанні продовольчої, сировинної, енергетичної, екологічної проблем. Узагальнюються світоглядні питання щодо місця хімії поміж інших наук про природу.

Завершується вивчення хімії ознайомленням із зеленою хімією як новою філософією сучасного розвитку хімічної індустрії, наукових досліджень та світогляду молодого покоління хіміків. Її завдання – допомогти людству у відборі таких вихідних матеріалів і схем технологічних процесів, які взагалі виключають використання будь-яких шкідливих вихідних речовин або їх утворення в процесі виробництва/використання хімічної продукції.

Звертаємо увагу, що відповідно до «Програми з хімії для 10–11 класів закладів загальної середньої освіти. Рівень стандарту» в 11 класі на рівні стандарту не передбачено розгляд питань щодо електронних та графічних електронних формул, валентних можливостей та ступенів окиснення d-елементів (окрім Феруму). Також програмою передбачено вивчення принципу роботи гальванічного елемента, проте електроліз не розглядається.

Профільний рівень. Програмою передбачено підготовку учнів з хімії на рівні, що забезпечує наступність між загальною середньою та професійною освітою.

З основної школи учні вже мають певні знання про неорганічні речовини, їхні основні класи, закономірності хімічних реакцій, розчини. Проте цих знань недостатньо для того, щоб розкрити особливості хімічних елементів та їхніх сполук, пояснити залежність між складом, будовою, властивостями, способами одержання і застосування речовин. Тому, перш ніж розпочати вивчення неорганічної хімії, програмою передбачено як повторення основних хімічних понять, так і поглиблення їх змісту й розширення обсягу, а також уведення деяких нових хімічних понять. Зміст програми складають три розділи.

Розділ 1 «Повторення та поглиблення найважливіших теоретичних питань курсу хімії основної школи» передбачає повторення і поглиблення знань: а) про будову атома за рахунок розгляду енергії йонізації та спорідненості до електрона, збудженого стану атома, електронної конфігурації атомів елементів ІV періоду Періодичної системи, ознайомлення з d-елементами; б) про будову речовини та окисно-відновні реакції, ознайомлення з їх типами, а також вивчення нового поняття “гідроліз солей”.

Розділи ІІ «Неметалічні елементи та їхні сполуки» і ІІІ «Металічні елементи та їхні сполуки» мають подібне структурування навчального матеріалу, що забезпечує однакову логічну послідовність розгляду всіх груп хімічних елементів за алгоритмом: положення елемента в періодичній системі – будова атома та його характеристики – будова простої речовини та її фізичні й хімічні властивості – склад, будова, фізичні та хімічні властивості найважливіших сполук – поширення у природі та біологічна роль елементів – добування і застосування, вплив елементів та їх сполук на організм людини і довкілля.

Способи промислового виробництва найважливіших неорганічних речовин розглядаються на прикладах добування сульфатної кислоти, амоніаку, чавуну та сталі у відповідних темах, де вивчаються ці сполуки. Розглядаються основні наукові принципи виробництв, а також екологічні проблеми, що з ними пов’язані.

У змісті курсу узагальнюються, поглиблюються та розширюються теоретичні знання учнів про хімічну реакцію. Так, вивченню промислового виробництва сульфатної кислоти передує опанування знань про хімічну рівновагу, які в подальшому використовуються і закріплюються під час вивчення виробництва амоніаку. У процесі розгляду способів добування металів вводиться поняття про електроліз розплавів і водних розчинів речовин.

Зміст розділу ІV «Узагальнювальне повторення найважливіших питань курсу хімії» присвячено систематизації та узагальненню знань про органічні й неорганічні речовини на спільній теоретичній основі. Матеріал структурується навколо трьох основних блоків знань – про речовину, хімічну реакцію та роль хімії у житті суспільства.

Організацією Об’єднаних націй 2019 рік оголошено Міжнародним роком
Періодичної таблиці хімічних елементів (IYPT2019) на відзнаку 150
річниці створення цієї таблиці Дмитром Менделєєвим 1869 року
(https://en.unesco.org/commemorations/iypt2019). З експозицією серії
постерів різними мовами, включно з українською, які відображають
важливу роль хімії у нашому житті, історію відкриття, поширення в
природі та використання елементів Періодичної таблиці та їхніх сполук,
можна ознайомитись за посиланням: http://www.elementsinyourlife.org.  

Інформуємо, що відповідно до графіку проведення всеукраїнського конкурсу «Учитель року» у 2019/2020 навчальному році проводитиметься конкурс у номінації «Хімія».

Звертаємо увагу, що наказом Міністерства освіти і науки України від 26.06.2018 № 696 затверджено програми (https://cutt.ly/TtEFPO), за якими починаючи з 2020 року буде проводитися зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти



КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ,  З ХІМІЇ 11 КОАС
РОЗРОБИЛА ДЕЛЕНКО С.П. 

11 клас, 70 год, (2 год на тиждень)

№	Зміст (тема) уроку	К-ть год.	Дата		Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності
	Тема 1. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів (7 год)	7			Учень/учениця: Знаннєвий компонент називає s-, p-, d-елементи за їхнім місцем у періодичній системі; пояснює валентність і ступінь окиснення елементів 2 і 3 періодів у основному і збудженому станах атомів; наводить приклади s-, p-, d-елементів. Діяльнісний компонент складає електронні і графічні електронні формули атомів s-, p-, d-елементів (Ферум) 1-4 періодів з урахуванням принципу «мінімальної енергії»; атомів неметалічних елементів 2 і 3 періодів у основному і збудженому станах; аналізує відмінності електронних конфігурацій атомів s-, p-, d-елементів (Ферум) 1-4 періодів; порівнює можливі ступені окиснення неметалічних елементів 2 і 3 періодів, що знаходяться в одній групі, на основі електронної будови їхніх атомів. Ціннісний компонент обґрунтовує періодичну зміну властивостей елементів і їхніх простих речовин на основі електронної будови їхніх атомів; висловлює судження щодо застосування періодичного закону для передбачення властивостей іще не відкритих елементів.
1	Первинний  інструктаж з БЖД. Інструкції 12/1, 12/2, 12/3.  Повторення основних уявлень про будову атома	1
2	Електронні та графічні електронні формули атомів  s-, p-, d-елементів. Принцип «мінімальної енергії».	1
3	Збуджений стан атома. Валентні стани елементів. Можливі ступені окиснення неметалічних елементів 2 і 3 періодів.	1
4	Явище періодичної зміни властивостей елементів та їхніх сполук на основі уявлень про електронну будову атомів.	1
5	Захист навчального проекту №1.	1
6	Захист навчального проекту №2, 3.	1
7	Самостійна робота з теми «ПЗ і ПС Д.І. Мендєлєєва». Демонстрації: 1. Різні варіанти періодичної системи хімічних елементів (довга і коротка форми, віртуальні 3D). 2. Форми електронних орбіталей (у тому числі 3D-проектування). 3. Моделі атомів s-, p-, d-елементів (у тому числі 3D-проектування). Навчальні проекти: 1. Створення 3D-моделей атомів елементів. 2. Застосування радіонуклідів у медицині. 3. Використання радіоактивних ізотопів як індикаторів у тваринництві, археології	1
Наскрізні змістові лінії: Підприємливість і фінансова грамотність Явище періодичної зміни властивостей елементів і їхніх сполук на основі уявлень про електронну будову атомів.
	Тема 2. Хімічний зв’язок і будова речовини (9 год)
8	Природа хімічного зв’язку. Йонний хімічний зв’язок.	1			Учень/учениця: Знаннєвий компонент установлює види хімічного зв’язку в речовинах за їхніми формулами; наводить приклади речовин із різними видами хімічного зв ’язку; аморфних і кристалічних речовин. Діяльнісний компонент пояснює відмінності в механізмах утворення ковалентних зв’язків у молекулі амоніаку та йоні амонію; між аморфними і кристалічними речовинами; прогнозує фізичні властивості речовин на основі їхньої будови та будову речовин на основі їхніх фізичних властивостей. Ціннісний компонент оцінює на основі будови молекул води і спиртів можливість утворення водневого зв’язку між молекулами води, спиртів, води і спиртів; висловлює судження щодо залежності між використанням речовин та їхньою будовою і властивостями.
9	Ковалентний хімічний зв’язок.	1
10	Металічний хімічний зв’язок.	1
11	Водневий хімічний зв’язок.	1
12	Донорно-акцепторний механізм утворення ковалентного зв’язку (на прикладі катіону амонію).  Інструкції 12/6, 12/7.	1
13	Кристалічний і аморфний стани твердих речовин. Інструкції 12/6, 12/7.	1
14	Залежність фізичних властивостей речовин від їхньої будови. Інструкції 12/6, 12/7.	1
15	Захист навчальних проектів №4-6.	1
16	Контроль знань з теми «Хімічний зв'язок і будова речовини».	1
	Демонстрації: 4. Моделі різних типів кристалічних ґраток (у тому числі 3D-проектування). 5. Утворення амоній хлориду з амоніаку і гідроген хлориду. 6. Зразки кристалічних і аморфних речовин. Навчальні проекти: 4. Застосування рідких кристалів. 5. Використання речовин із різними видами хімічних зв’язків у техніці. 6. Значення водневого зв’язку для організації структур біополімерів.
Наскрізні змістові лінії: Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток. Підприємливість і фінансова грамотність. Залежність фізичних властивостей речовин від їхньої будови.
Тема 3. Хімічні реакції (11 год)
17	Необоротні і оборотні хімічні процеси. Хімічна рівновага. Принцип Ле Шательє.	1			Учень/учениця: Знаннєвий компонент пояснює вплив різних чинників на зміщення хімічної рівноваги, на гідроліз солей; принцип дії гальванічного елемента; наводить приклади необоротних і оборотних хімічних реакцій. Діяльнісний компонент складає рівняння реакцій гідролізу солей; розрізняє необоротні і оборотні хімічні реакції; характеризує  суть хімічної рівноваги, гідролізу солей; прогнозує можливість реакції гідролізу солей; рН середовища водних розчинів солей; добирає умови зміщення хімічної рівноваги оборотних процесів на основі принципу Ле Шательє; дотримується правил безпеки під час виконання хімічних дослідів; експериментально визначає рН середовища водних розчинів солей за допомогою індикаторів; обчислює за хімічними рівняннями відносний вихід продукту реакції, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання. Ціннісний компонент висловлює судження про значення принципу Ле Шательє в керуванні хімічними процесами; обґрунтовує значення оборотних процесів у довкіллі, промислових виробництвах; вплив гідролізу солей на рН грунтів; оцінює негативний вплив на екологію відпрацьованих гальванічних елементів і дотримується правил їхньої утилізації.
18	Вплив різних чинників на стан хімічної рівноваги. Інструкції 12/6, 12/7, 12/9.	1
19	Зміщення хімічної рівноваги та використання цих знань для розв’язання технологічних проблем. Інструкції 12/6, 12/7, 12/9.	1
20	Розрахункові задачі 1. Обчислення за хімічними рівняннями відносного виходу продукту реакції.	1
21	Розрахункові задачі 1. Обчислення за хімічними рівняннями відносного виходу продукту реакції.	1
22	Класифікація солей.	1
23	Гідроліз солей.	1
24	Гідроліз солей.	1
25	Поняття про гальванічний елемент як хімічне джерело електричного струму. Інструкція 12/8.	1
26	Захист наукових проектів №7-8.	1
27	Контрольна робота №1 з теми «Хімічні реакції».	1
	Лабораторні досліди: 1.        Визначення рН середовища водних розчинів солей за допомогою індикаторів. Навчальні проекти: 7. Гальванічний елемент з картоплі, лимону. 8. Види і принципи роботи малих джерел електричного струму, утилізація їх.
	Наскрізні змістові лінії: Підприємливість і фінансова грамотність Поняття про гальванічний елемент як хімічне джерело струму.
Тема 4. Неорганічні речовини і їхні властивості (40 год)
28	Загальна характеристика неметалічних елементів та неметалів. Алотропія.	1			Учень/учениця: Знаннєвий компонент називає найпоширеніші у природі металічні й неметалічні елементи; представників класів неорганічних сполук за систематичною номенклатурою; пояснює суть явища алотропії; відмінності властивостей алотропних модифікацій Оксигену, Сульфуру, Карбону, Фосфору їхнім кількісним складом або будовою; суть явища адсорбції; антропогенні і природні причини появи в атмосфері оксидів неметалічних елементів; наводить приклади алотропних модифікацій Оксигену, Сульфуру, Карбону, Фосфору; сполук неметалічних елементів з Гідрогеном (гідроген хлорид, гідроген сульфід, амоніак); взаємозв’язків між речовинами. Діяльнісний компонент складає рівняння, що підтверджують відновні властивості металів, зокрема алюмінію і заліза (реакцій з неметалами, водою, кислотами і солями в розчинах); окисні властивості неметалів (кисень, сірка, вуглець, хлор) в реакціях з воднем і металами; відновні властивості водню й вуглецю в реакціях з оксидами металічних елементів; реакцій, які характеризують особливості водних розчинів гідроген хлориду (з основами), гідроген сульфіду (з лугами), амоніаку (з кислотами); реакцій, які характеризують хімічні властивості та одержання оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів; кислот, основ, амфотерних гідроксидів (Алюмінію і Цинку), середніх і кислих солей; реакцій нітратної і концентрованої сульфатної кислот з магнієм, цинком, міддю; характеризує метали і неметали, їхні фізичні властивості та застосування (у тому числі сплавів металів); застосування гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку; фізичні та хімічні властивості (взаємодія з магнієм, цинком, міддю) нітратної і концентрованої сульфатної кислот; застосування гідроксидів Натрію і Кальцію; поширення солей у природі; складає план дослідження та експериментально встановлює генетичні зв’язки між неорганічними і органічними речовинами; порівнює фізичні та хімічні властивості металів (алюміній і залізо) і неметалів, оксидів металічних і неметалічних елементів; особливості водних розчинів гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку; основ (гідроксидів Натрію і Кальцію); аналізує і тлумачить результати досліджень; прогнозує рН середовища кислотних і лужних ґрунтів; установлює генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук; проводить якісні реакції й визначає в розчинах йони: Феруму(2+), Феруму(3+), осаджуючи їх лугами, Барію, амонію, силікат- і ортофосфат-іони; досліджує якісний склад солей; адсорбційну здатність активованого вугілля та аналогічних лікарських препаратів; аналізує види жорсткості води і пропонує безпечні способи усунення жорсткості води у побуті; дотримується правил безпеки під час виконання хімічних дослідів; обчислює кількість речовини, масу або об’єм продукту за рівнянням хімічної реакції, якщо один із реагентів взято в надлишку, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання. Ціннісний компонент робить висновки на основі спостережень; обґрунтовує значення алотропних перетворень; причини існування кислотних і лужних ґрунтів; оцінює біологічне значення металічних (Кальцію, Калію, Натрію, Магнію, Феруму) і неметалічних (Оксигену, Нітрогену, Карбону, Фосфору, галогенів) елементів; найважливіших представників основних класів неорганічних сполук; доводить практичну значущість явища адсорбції, металів і неметалів та сполук металічних і неметалічних елементів; уплив жорсткої води на побутові прилади і комунікації; висловлює судження щодо біологічної ролі озону і його застосування, екологічних наслідків викидів в атмосферу оксидів Карбону, Нітрогену, Сульфуру; кислотних дощів, парникового ефекту, нераціонального використання мінеральних добрив.
29	Загальна характеристика неметалічних елементів та неметалів. Хімічні властивості. Інструкції 12/6, 12/7.	1
30	Галогени. Хлор. Інструкції 12/6, 12/7.	1
31, 32	Розрахункові задачі 2. Обчислення кількості речовини, маси або об’єму продукту за рівнянням хімічної реакції, якщо один із реагентів взято в надлишку.	2
33	Гідроген хлорид. Хлоридна кислота. Інструкції 12/6, 12/7.	1
34	Оксиген. Кисень. Озон. Інструкції 12/6, 12/7.	1
35	Сульфур. Сірка. Інструкції 12/6, 12/7.	1
36	Гідроген сульфід. Сульфідна кислота. Інструкції 12/6, 12/7.	1
37	Сульфатна кислота. Інструкції 12/6, 12/7.	1
38	Нітроген. Азот. Інструкції 12/6, 12/7.	1
39	Амоніак. Інструкції 12/6, 12/7.	1
40	Нітратна кислота. Інструкції 12/6, 12/7.	1
41	Фосфор. Ортофосфатна кислота.Фосфати. Інструкції 12/6, 12/7.	1
42	Мінеральні добрива. Поняття про кислотні та лужні ґрунти. Інструкції 12/6, 12/7.	1
43	Карбон. Адсорбція. Лабораторні досліди: 2. Дослідження адсорбційної здатності активованого вугілля та аналогічних лікарських препаратів. Інструкції 12/6, 12/7.	1
44	Хімічні властивості вуглецю. Поширення та біологічне значення Карбону. Інструкції 12/6, 12/7.	1
45	Оксиди неметалічних елементів в атмосфері та екологічні наслідки викидів в атмосферу оксидів неметалічних елементів.	1
46	Силіцій оксид. Сучасні силікатні матеріали. Інструкції 12/6, 12/7.	1
47	Захист навчальних проектів №8-9.	1
48	Захист навчальних проектів №10-11.	1
49	Захист навчальних проектів №12-14.	1
50	Узагальнення знань з теми «Неметалічні елементи та неметали».	1
51	Загальна характеристика металічних елементів та металів.	1
52	Застосування металів та їх сплавів.	1
53	Лужні метали. Інструкції 12/6, 12/7, 12/11.	1
54	Лужноземельні метали. Жорсткість води та способи її усунення. Інструкції 12/6, 12/7.	1
55	Захист навчального проекту №15.	1
56	Алюміній. Інструкції 12/6, 12/7.	1
57	Ферум. Залізо. Інструкції 12/6, 12/7.	1
58	Якісні реакції. Виявлення катіонів у розчинах. Інструкції 12/6, 12/7. Лабораторні досліди: 3-6. Виявлення у розчині катіонів Феруму(2+), Феруму(3+), Барію, амонію.	1
59	Якісні реакції. Виявлення аніонів у розчинах. Лабораторні досліди: 7, 8. Виявлення у розчинах силікат-  і ортофосфат-іонів. Інструкції 12/6, 12/7.	1
60	Практична робота №1. Дослідження якісного складу солей. Інструкції 12/6, 12/7, 12/9.	1
61	Узагальнення знань про властивості оксидів та кислот.	1
62	Узагальнення знань про властивості основ.	1
63	Узагальнення знань про властивості солей.	1
64	Генетичні зв’язки між класами неорганічних сполук.	1
65	Практична робота №2. Генетичні зв’язки між неорганічними речовинами. Інструкції 12/6, 12/7.	1
66	Узагальнення знань з теми «Металічні елементи та метали».	1
67	Контрольна робота №2 з теми «Неорганічні речовини та їхні властивості». Демонстрації: 7. Зразки металів і їхніх сплавів. 8. Зразки неметалів. 9. Моделі кристалічних ґраток алотропних модифікацій Карбону і Сульфуру (у тому числі 3D-проектування). 10. Виявлення у розчині катіонів Феруму(2+) (віртуально), Феруму(3+) (віртуально), Барію, амонію. Навчальні проекти: 9. Штучні алмази у техніці. 10. Раціональне використання добрив та проблема охорони довкілля. 11. Запобігання негативному впливові нітратів на організм людини. 12. Неорганічні речовини у фармації (або домашній аптечці) і харчовій промисловості. 13. Кислотні дощі. 14. Дослідження рН ґрунтів своєї місцевості. Складання карти родючості. 15. Властивості і застосування карбонатів, нітратів і ортофосфатів лужних і лужноземельних металічних елементів, солей амонію. 16. Усунення тимчасової і постійної жорсткості води. Наскрізні  змістові лінії: Громадянська відповідальність Кислотні дощі. Поняття про жорсткість води та способи її усунення. Здоров’я і безпека Явище адсорбції. Застосування водних розчинів гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку. Кислотні дощі. Властивості і застосування гідроксидів Натрію і Кальцію. Поняття про жорсткість води та способи її усунення. Екологічна безпека і сталий розвиток Явище адсорбції. Застосування водних розчинів гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку. Кислотні дощі. Підприємливість і фінансова грамотність Фізичні властивості металів на основі їхньої будови. Алюміній і залізо: фізичні і хімічні властивості. Застосування металів та їхніх сплавів. Застосування неметалів. Застосування водних розчинів гідроген хлориду, гідроген сульфіду, амоніаку. Властивості і застосування гідроксидів Натрію і Кальцію. Поняття про жорсткість води та способи її усунення. Обчислення кількості речовини, маси або об’єму продукту за рівнянням хімічної реакції, якщо один із реагентів взято в надлишку.	1
Тема 5. Хімія і прогрес людства (3 год)
68	«Зелена» хімія: сучасні завдання перед хімічною наукою та хімічною технологією.	1		Учень/учениця: Знаннєвий компонент наводить приклади застосування хімічних сполук у різних галузях та у повсякденному житті. Ціннісний компонент оцінює значення хімії у створенні нових матеріалів, розвитку нових напрямів технологій, розв’язанні продовольчої, сировинної, енергетичної, екологічної проблем; усвідомлює значення нової філософії у хімії і власної громадянської позиції для реалізації концепції сталого розвитку суспільства; причинно-наслідкові зв’язки у природі та її цінність і цілісність; право на власний вибір і прийняття рішення; відповідальність за збереження довкілля від шкідливих викидів; популяризує хімічні знання; критично ставиться до хімічної інформації з різних джерел; висловлює судження щодо значення хімічних знань як складника загальної культури людини; про вплив діяльності людини на довкілля та охорону його від забруднень; виробляє власні ставлення до природи як найвищої цінності.
69	Роль хімії у створенні нових матеріалів, розвитку нових напрямків технологій, розв’язанні продовольчої, сировинної, енергетичної, екологічної проблем.	1
70	Захист навчальних проектів №17-18. Навчальні проекти: 17. Вирішення проблеми утилізації різних видів електричних ламп. 18. Підготовка есе іноземною мовою «Роль хімії у моєму житті».	1

 Структура методичної роботи:

1.•Інтегроване проблемне методичне об’єднання учителів біології і хімії №1, (на базі Волицької ЗШ І-ІІІ ст.) Керівники: Гладиш Н.Р., Думас М.П.

•Проблема «Впровадження наскрізної лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток»  на уроках біології і хімії в межах компетентнісно - орієнтованого навчання (на прикладі використання інтелектуально-динамічних ігрових технологій).

•2 заняття відбудуться під час осінніх та зимових канікул, 3 заняття – під час весняних канікул – фестиваль методичних ідей, 4 заняття поїздка пізнавально-методична.

•Кожний керівник згідно своєї методичної проблеми,  починаючи з жовтня, в 1 понеділок кожного місяця, окрім канікул, дає майстер- клас о обраній темі, час уроку наближений до розкладу автобусів, можливість приїхати членам ІПМО за бажанням. Повідомлення розмістимо у групі на ФБ. 3 урок, початок – 10.30, автобус: Сокаль – Зубків – 9.30.

2.•Інтегроване проблемне методичне об’єднання учителів біології і хімії « №2, (на базі Савчинської ЗШ І-ІІІ ст.). Керівники – Деленко С.П., Лагода Л.В.

•Проблема «Інтегровані уроки як один з методів розвитку комунікативної і соцальної компетентностей  учнів в процесі формування науквої картини світу"”

2 заняття відбудуться під час осінніх та зимових канікул, 3 заняття – під час весняних канікул – фестиваль методичних ідей, 4 заняття поїздка пізнавально-методична.

Кожний керівник згідно своєї методичної проблеми,  починаючи з жовтня, в 2 понеділок кожного місяця, окрім канікул, дає майстер- клас о обраній темі, час уроку наближений до розкладу автобусів, можливість приїхати членам ІПМО за бажанням. Повідомлення розмістимо у групі на ФБ.  2 урок,  автобус: Сокаль –Гута в 9.10    

•Інтегроване проблемне методичне об’єднання учителів біології і хімії « №3,  (на базі Сокальської ЗШ І-ІІІ ст. №4). Керівники: Петришак Н.Б., Кріцак Н.Я.

•Проблема  «Формування ключової компетентності у галузі природничих наук за допомогою кейс-технологій шляхом структурно-логічних схем у процесі вивчення біології і хімії».

2 заняття відбудуться під час осінніх та зимових канікул, 3 заняття – під час весняних канікул – фестиваль методичних ідей, 4 заняття поїздка пізнавально-методична.

Кожний керівник згідно своєї методичної проблеми,  починаючи з жовтня, в 3 понеділок кожного місяця, окрім канікул, дає майстер- клас  по обраній темі, час  уроку наближений до розкладу автобусів, можливість приїхати членам ІПМО за бажанням. Повідомлення розмістимо у групі на ФБ. 3 урок, початок в Сокальській ЗШ №4                     в–11.00  (Петришак Н.Б.),  в Варязькій ЗШ І-ІІІ ст.  2 урок в 9.55,    автобус: Сокаль – Варяж в 8.15.год. 

•Інтегроване проблемне методичне об’єднання учителів природознавства.(учителі біології, хімії, геграфії, фізики)

Проблема “Розвиток дослідницьких умінь в процесі вивчення природознавства”.  

• Творча група учителів  хімії “Створення методичного комплексу різнорівневих вправ з хімії (10 клас, рівень – стандарт)” Керівник: Харчина Л.М.(на базі Жвирківської  ЗШ І-ІІІ ст. ) 

Одноразові педагогічні заходи:

•Навчальний семінар  для учителів біології «Обдарованість як загальна передумова творчого розвитку і становлення творчої особистості» (30.09.2019.);

•До 150-річчя створення   Періодичної таблиці хімічних елементів (IYPT2019) на відзнаку 150 річниці створення цієї таблиці Дмитром Менделєєвим 1869 року – Конференція “Розвиток періодичного закону згідно концепції про будову атома”(листопад-грудень 2019 р.)

•Організація навчального процесу з хімії для забезпечення якісної підготовки до ЗНО в старших класах. Практикум вчителів хімії «Готуємось до ЗНО – 2020»(лютий 2020р.)

•Районна екологічна конференція «Екологічні проблеми сьогодення та майбутнього»(березень-квітень 2020р.)

•Навчальний семінар. Використання «Smart Notebook» - ефективний засіб покращення ефективності проведення уроків біології і хімії. (квітень 2020р.)

                                              ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ БІОЛОГІЇБіологія і екологія

У 2019/2020 навчальному році навчання біології в закладах загальної середньої освіти здійснюватиметься за такими навчальними програмами:

6-9 класи:

Програма з біології для 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (оновлена), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804. Програму розміщено на офіційному веб-сайті МОН України [http://mon.gov.ua/activity/education/zagalnaserednya/navchalni-programi-5-9-klas2017.html];

8 -9 класи з поглибленим вивченням біології:

Програма з біології для 8-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням біології, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 17.07.2013 № 983. Програму розміщено на офіційному веб-сайті МОН України https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-5-9-klas/biologiya1.pdf];

10-11 класи:

Програма з біології і екології для 10-11 класів закладів загальної середньої середньої освіти: рівень стандарту, затверджена наказом  Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407;

Програма з біології і екології для 10-11 класів закладів загальної середньої середньої освіти: профільний рівень, затверджена наказом  Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407.

Програми розміщені на офіційному веб-сайті МОН України[https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv].

Чинні програми дають право вчителю творчо підходити до реалізації їх змісту: самостійно обирати послідовність розкриття навчального матеріалу в межах одного навчального року, але так, щоб не порушувалась логіка його викладу; змінювати орієнтовну кількість годин, передбачених програмами для вивчення тем або розділів, та час проведення шкільних екскурсій, використовуючи для цього резервні години або години навчальної практики;добирати об'єкти для вивчення та включати в зміст освіти приклади зі свого регіону. Резервні години можуть бути використані для повторення, систематизації, узагальнення навчального матеріалу, контролю та оцінювання результатів навчання учнів, проведення семінарів, захисту проектів тощо.

У навчальному плані і додатку до свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти зазначається один предмет «Біологія і екологія». При цьому для держаної підсумкової атестації, як у формі зовнішнього незалежного оцінювання, так і у письмовій формі у закладі освіти учні можуть обирати предмет «біологія».

         У 2019/2020 навчальному році завершується впровадження  навчальних програм для старшої школи, розроблених до Державного стандарту 2011 року.  Нові навчальні програми розроблено на компетентністних засадах, визначених Концепцією реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа».

Навчальний матеріал у програмі 11 класу структуровано за темами: «Адаптації», «Біологічні основи здорового способу життя», «Екологія», «Сталий розвиток та раціональне природокористування», «Застосування результатів біологічних досліджень у медицині, селекції та біотехнології».

Програма із біології і екології на рівні стандарту в 11 класі розрахована на 70 годин (2 години на тиждень). Кількість годин на вивчення тем, послідовність їх вивчення в програмі орієнтовні і можуть змінюватись вчителем під час календарно-тематичного планування. У межах кожної теми рекомендуємо передбачити години на повторення і корекцію знань, отриманих в основній школі,  узагальнення і систематизацію навчального матеріалу.

Курс біології і екології  одинадцятого класу  покликаний сформувати у випускників  школи ключеві компетентності, які забезпечують знання та розуміння фундаментальних принципів біології, осмисленні уміння, сформовані навички, усвідомлене ставлення до вибору шляху подальшого навчання відповідно до своїх інтересів і здібностей.

У змісті всіх тем реалізовано три взаємопов’язані компоненти, важливі  для формування ключових компетентностей:

екологічній  розкриває роль факторів зовнішнього середовища, взаємозв’язок живого зі своїм довкіллям, наслідки порушення умов довкілля для функціонування різних ієрархічних рівнів життя, визначення діяльнісних аспектів подолання екологічних проблем та досягнення сталого (збалансованого) розвитку;

здоров’язбережувальний - ознаки та критерії здоров'я, визначає роль ендогенних та екзогенних чинників, забезпечує набуття навичок безпечної поведінки, спрямованих на збереження власного здоров’я та здоров’я інших людей;

соціально-громадянський -  відповідальність за ухвалення виважених рішень щодо діяльності в довкіллі, за стан довкілля, готовність брати участь у природоохоронних заходах.

Основна концептуальна ідея нової навчальної програми з біології і екології для 11 класу базується на реалізації функціонального, системно-структурного та екологічного підходів і забезпечує розуміння біологічної картини світу, цінності таких категорій, як знання, життя, природа, здоров’я, формування свідомого ставлення до екологічних проблем, усвідомлення біосферної етики, застосування знань з біології у повсякденному житті та майбутній професійній діяльності, оцінювання їх ролі для суспільного розвитку, перспектив розвитку науки біологія  та її значення у забезпеченні існування біосфери.

Зміст курсу «Біологія і екологія» є логічним продовженням курсу біології основної школи у формуванні природничо-наукової компетентності учнів і спрямований на задоволення освітніх потреб відповідно до обраного рівня освіти: стандарту або профільного. Спільним у меті навчання на різних рівнях є формування системи знань про основні властивості живих систем, формування предметної та методологічної компетентностей. І на профільному рівні і на рівні стандарту вивчаються однакові теми. Однак на профільному рівні предмет вивчається поглиблено і передбачає більш повне опанування понять, законів, теорій; використання інноваційних технологій навчання; організації практичної, дослідницької та проектної  діяльності учнів; забезпечує також прикладне спрямування навчання за рахунок інтеграції знань і методів пізнання та застосування їх у різних сферах діяльності, у тому числі і професійну орієнтацію учнів на майбутню діяльність, яка користується попитом на ринку праці.

У класах небіологічного профілю необхідно приділити більшої уваги розділам, що пов’язані із життям, а не суто основам біологічних знань. Варто приділяти увагу питанням, що пов’язані з майбутнім батьківством молодих людей. Важливо пам’ятати, що  старшокласники і старшокласниці є молодими громадянами, які невдовзі підуть в доросле і самостійне життя. Тому вивчення біології має бути максимально прив’язане до набуття знань, умінь і навичок, формування ціннісних ставлень  важливих для  життя.

Зміст теми «Адаптації» має теоретико-прикладний характер.Метою вивчення має бути формування в учнів комплексного уявлення про адаптації, що проявляються на  різних рівнях організації біологічних систем. Тема націлена на  розуміння, яким чином зміна умов середовища впливає на стан, сталість і розвиток живих істот; усвідомлення, що на підставі вивчення життєвих циклів видів та особливостей їх життєвих стратегій можна контролювати чисельність небезпечних інвазійних та патогенних організмів або, навпаки, створювати відповідні умови для підвищення продуктивності організмів, що використовуються в якості харчових, технічних, лікарських; в який спосіб можна досягти підвищення стійкості організмів в процесі їх адаптації до стрес-факторів; як підвищити власний адаптивний потенціал тощо.

Термін «адаптації» використовують для позначення еволюційного процесу характерного для популяції і виду (еволюційні/ філогенетичні/генотипові адаптації) і для означення фізіологічного процесу, властивого окремому організму (фізіологічна/фенотипова адаптація). Останній процес у світовій науці називають «акліматизацією», а здатність до нього — «фенотиповою пластичністю». У загальносвітовій практиці прийнято еволюційне трактування поняття «адаптації». Поняття «симбіоз» має ширше значення, ніж воно вживається в даній темі. Тому  варто донести до учнів, думку про те, що цей термін тут вжито у вузькому значенні для позначення взаємодій у випадку, коли один організм є середовищем існування для другого. Про решту типів симбіозу, що не потребують тісного співіснування організмів, йтиметься у темі  «Екологія».

Згідно з Концепцією «Нова українська школа» однією з  ключових компетентностей випускника школи є екологічна грамотність, тобто «уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках збалансованого  розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини».

Однім із шляхів реалізації цих завдань є включення в курс 11 класу тем «Екологія» та «Сталий розвиток та раціональне природокористування». Зміст тем базується на принципах інтегральності і міждісциплінарності, що пов’язано з глобальністю і всебічністю сталого розвитку як явища. Спираючись на базові біологічні та екологічні знання старшокласників  учителю важливо націлити учнів на розуміння основних принципів збалансованого розвитку людства – забезпечення діалектичного взаємозв’язку між поведінкою і цінностями особистості, активності суб’єкта і мотивації до діяльності, єдності з життям.

З огляду на наявність питань екології в темі  «Адаптації» і тісний зв’зок тем «Екологія» і «Сталий розвиток та раціональне природокористування» доцільно вивчати їх після теми «Адаптації».

Зміст теми «Екологія» є розширенням подібної теми курсу 9-го класу, тож варто актуалізувати і використовувати наявні знання школярів. Новим у цій темі є поняття про зв’язки між популяціями в екосистемі (трофічні, топічні тощо), чому треба приділити додаткову увагу.

Розглядаючи тему «Сталий розвиток та раціональне природокористування»найкраще зосередитись на локальних змінах, які можуть здійснити учні в своєму житті та їх впливі на глобальну екологічну ситуацію («думай — глобально, дій — локально»): майбутнє в руках у кожного, а не в знеособленої влади.Під час вивчення теми варто приділяти якомога більшу увагу екологічним проблемам України та можливими шляхам їх вирішення - що мусимо робити вже зараз.Не варто дуже детально розбиратися у критеріях забруднення довкілля та його якості,  буде достатньо знання про основні характеристики різних критеріїв і розуміння їх штучного характеру (вони визначені людиною).Потрібно зосередити увагу на глобальних змінах клімату на противагу поняттю про глобальне потепління — перший процес є наслідком другого, однак потепління проявляється не у всіх регіонах і неоднаково у різних, тож варто пояснити чому поняття «зміна клімату» є кращим за «глобальне потепління».Поняття «сталий розвиток», «раціональне природокористування», «екологічне мислення» є дуже абстрактними, тому в процесі підготовки до їх пояснення вчителу потрібно ретельно визначитися із чіткими визначеннями, прикладами, що їх ілюструють та власним розумінням цих понять. Інакше є ризик плутанини між ними у свідомості учнівств. При підготовці і проведенні уроку про екологічну політику в Україні й світі, а також громадянську активність у цій сфері найкраще залучити учнів для висвітлення цих питань — це зробить урок більш інтерактивним і цікавим. Крім того, до проведення такого уроку можна залучити вчителя правознавства.

Розвиток понять про селекцію, біотехнологію, генетично модифіковані організми, про методи класичної селекції та сучасної біотехнології, значення досягнень генетичної та клітинної інженерії, уявлення про які учні отримали вивчаючи біологію в основній школі,  реалізується в процесі вивчення теми «Застосування результатів біологічних досліджень у медицині, селекції та біотехнології». Виклад сучасних аспектів репродуктивної медицини, клітинної і тканинної інженерії, трансплантології, генної інженерії людини та біотехнології потребують набуття викладачем сучасних актуальних знань, ґрунтовних відомостей про останні досягнення в цих галузях. Важливо обговорити з учнями біоетичні та безпекові проблеми репродуктивної медицини та генної модифікації людини, особливо у світлі останніх повідомлень про редагування геномів людських ембріонів. Новою темою у цьому розділі є поняття про біологічну безпеку й біологічну зброю, під час вивчення якої варто зосередити увагу на безпекових аспектах біологічних досліджень, робіт з біологічними об’єктами і створення ГМО, а також обговорити неконтрольовані небезпеки, що постають під час використання біологічної зброї. Завдання теми - формування  усвідомленого ставлення молоді до досягнень сучасної біології, розуміння, що принципи збалансованого розвитку обов’язково поєднуються з такими загальнолюдськими моральними принципами, як справедливість, відповідальність перед теперішніми і майбутніми поколіннями.

Тема «Біологічні основи здорового способу життя» включена в зміст курсу біології 10-11 класу з метою реалізації Державного стандарту у частині компоненту «Здоров’я». Місце вивчення цієї теми у структурі курсу визначає вчитель. Під час вивчення теми  поглиблюються знання учнів отримані на уроках з основ здоров’я про основні поняття: здоров’я, здоровий спосіб життя, інфекційні та неінфекційні  захворювання, їх профілактика. Оскільки чинники і засади здорового способу життя вивчались на уроках курсу «Основи здоров’я»,  під час розгляду цієї теми потрібно звертати увагу саме на біологічні основи тих чи тих дій, а також максимально залучати вже наявні знання і досвід учнів з цієї теми (учні можуть проводити уроки у себе в класі чи в молодших класах, готувати цікаві проекти про різні аспекти здоров’я, проводити акції в школі, створювати мозкові мапи тощо). Під час вивчення питань у сфері репродуктивного здоров’я  доцільно проаналізувати ефективність різних методів контрацепції, здатність їх захищати від інфікування ІПСШ, а не лише назвати їх. Плануючи вивчення теми доцільно  передбачити достатню кількість навчальних годин на вивчення питань щодо функціонування імунної системи, імунокорекції, імунотерапії, які раніше не розглядались в курсі шкільної біології. Не варто приділяти багато уваги кількісним характеристикам впливу на здоров’я різних груп чинників, оскільки у різних джерелах вони значно різняться. Важливо зосередитися здебільшого на ціннісному компоненті очікуваних результатів навчальної діяльності: зорієнтувати учнів на усвідомлення важливості рухової активності, раціонального харчування та особистої гігієни для збереження здоров’я і профілактики різних захворю­вань. Окремою лінією має проходити формування негативного ставлення до куріння, вживання психоактивних речовин, як фактора емоційного благополуччя для здоров’я і професійного успіху. Головне завдання теми полягає в тому, щоб досягти позитивних змін у ставленнях і намірах випускників щодо власного здоров’я.

Освітній процес рекомендується базувати на компетентнісно орієнтованих завданнях з використанням сучасних освітніх технологій. До прикладу, матеріали щодо досвіду вивчення еволюційної біології у школах Європи постійно публікуються у європейському журналі для учителів природничих дисциплін «Scienceinschool». Тут можна знайти цікавий досвід учителів, зокрема щодо складання філогенетичних схем, а також наукові статті з проблем еволюційної біології (BarkerJohn, PhilipJudith / Phylogeneticsofman-madeobjects: simulatingevolutionintheclassroom // Scienceinschool. – 2013. - № 27. – P. 27 – 31). Важливо, що детальні методичні рекомендації щодо проведення уроків з еволюційної біології розробляються в університетських лабораторіях. Вони мають глибоку наукову базу. Окремо пропонуються матеріали для учнів і методичні розробки для вчителів з відповідними поясненнями і чіткими порадами для ефективного використання на уроках. Запропоновані завдання – це цілісні методичні комплекси з організації діяльності учнів на уроці. Усі розробки спрямовані на формування в учнів і вчителів критичного мислення і глибокого розуміння еволюційних процесів. Тож в Україні нам варто долучитися і використовувати цінні освітні ресурси, що розроблені в інших країнах:

Evolution: DNA and the Unity of Life / [Електроннийресурс.] – Режимдоступу: https://teach.genetics.utah.edu/content/evolution/

Teacher Guide Same or Different Species?    – Режим доступу: https://teach.genetics.utah.edu/content/evolution/speciation/same-or-different-species_TG.pdf

Освітній ресурс Медичного інституту Говарда Г’юза – Режим доступу: https://www.hhmi.org/biointeractive

Pedigrees and the Inheritance of Lactose Intolerance.- [Електроннийресурс.] – Режимдоступу: https://www.hhmi.org/biointeractive/pedigrees-and-inheritance-lactose-intolerance

Система вправ і завдань, що використовуються  у навчанні біології, має бути дидактично доцільна та спрямована на вдосконалення різних практичних умінь і навичок, формування та розвиток досвіду предметної, міжпредметної та загальнонавчальної діяльності учнів, стимулювати в них уміння користуватися усіма видами мовленнєвої діяльності для спілкування і пізнання, уміння взаємодіяти з іншими людьми, виконувати різні соціальні ролі в групі та колективі.

Доцільно використовувати різні форми для проведення перевірки навчальних досягнень: усне опитування, виконання самостійних робіт, тестування (письмове, усне, комп’ютерне), письмова контрольна робота. Обов’язковим елементом контрольної роботи мають бути завдання з короткою та  розгорнутою  відповіддю.Зміст завдань для перевірки навчальних досягнень з теми має відповідати очікуваним результатам навчання учнів, визначеним програмою, і забезпечувати виявлення не тільки базових  знань учнів, а й вміння їх застосовувати у життєвих ситуаціях.

Основними видами оцінювання є поточне і підсумкове (тематичне, семестрове, річне). Тематична оцінка виставляється з урахуванням поточних оцінок за різні види навчальних робіт, у тому числі  лабораторні (практичні) роботи. З огляду на це, у кожного учня має бути оцінка за виконання, як мінімум, однієї з лабораторних (практичних) робіт, передбачених програмою у змісті певної теми. Для оцінювання використовуються орієнтовні вимоги до оцінювання, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222. З метою запобігання перевантаженню учнів не рекомендується проведення тематичної контрольної роботи з біології в кінці семестру. Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичного. У разі відсутності оцінки за одну або декілька тем, що вивчались упродовж семестра, семестрова оцінка може бути нижча  середнього арифметичного наявних тематичних оцінок. При виставленні оцінки за семестр ураховуються  складність і значущість окремих тем для формування предметної компетентності, динаміка навчальних досягнень учнів. Проведення семестрової (річної) контрольної роботи програмами з біології не передбачено.

Звертаємо увагу, що наказом Міністерства освіти і науки України від 20.12.2018 № 1426 затверджено програму, за якою починаючи з 2020 року буде проводитися зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання з біології, здобутих на основі повної загальної середньої освіти.

До відома вчителів. Є можливість участі учителів України, у курсах, що проводяться для учителів Європи навчальною лабораторією ELLS (European Learning Laboratory for the Life Sciences)при Європейській молекулярно-біологічній  лабораторії (EMBL) у місті Хайдельберг (Німеччина). Курс для вчителів  «GenesofChange: NewWaysofTeachingEvolutionaryBiology» («Гени змін: Новий підхід до викладання еволюційної біології». Інформація про курс: http://emblog.embl.de/ells/llab-february-2019/).Робота вчительських курсів при ELLS спрямована передусім на освоєння нових методик викладання біології.

СТРУКТУРА МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ         ІПМО ТІ  САМІ, ДИВ. ВИЩЕ

•Творча група учителів  біології “Створення методичного комплексу різнорівневих вправ з біології (10 клас, рівень – стандарт)” Керівник: Барчук М.О.(на базі Сокальської ЗШ І-ІІІ ст. №4)

•Творча група вчителів біології  по формуванню маршрутів «Зелених уроків». Керівник – Козярська Г.А. (на базі Перетіцького НВК “ЗШ І-ІІІ ст. – дитячий садок”.

Одноразові педагогічні заходи:

•Навчальний семінар  для учителів біології «Обдарованість як загальна передумова творчого розвитку і становлення творчої особистості» (30.09.2019.);

•Організація навчального процесу з біології для забезпечення якісної підготовки до ЗНО в старших класах. Практикум вчителів біології «Готуємось до ЗНО – 2020»(лютий 2020р.)

•Районна екологічна конференція «Екологічні проблеми сьогодення та майбутнього»(березень-квітень 2010р.)

Навчальний семінар. Використання «Smart Notebook» - ефективний засіб покращення ефективності проведення уроків біології і хімії. (квітень 2020р.)

Дане планувннно орієнтоване. Кожний вчитель має право змінити кількість годин,  вивчення почерговості тем згідно того підручника, який обрали і за яким будете працювати.

•Планування

Біологія та екологія 11 клас  (оновлена програма)

(70 год – 2 год на тиждень)

За підручником автора К.М. Задорожний

Розробила методист Сокальського РМК Батг О.І,

№	Зміст (тема) уроку	Дата	Примітка
Тема 5. Адаптації (18 год.)
Знаннєвий компонент оперує термінами та поняттями: адаптація, преадаптація, постадаптація, адаптивний потенціал, екологічна ніша, адаптивна радіація, коеволюція, коадаптації, життєва форма, адаптивні біологічні ритми, фотоперіодизм формулює: - принцип єдності організмів та середовища їхнього мешкання; - правило обов’язкового заповнення екологічної ніші; називає: - основні властивості адаптацій; - параметри екологічної ніші; - способи терморегуляції організмів; - основні форми симбіозу організмів; - форми паразитизму;                                 - типи адаптивних біологічних ритмів організмів; наводить приклади: - адаптацій організмів до різних середовищ мешкання; - адаптацій людини до різних умов проживання - адаптивного характеру поведінкових реакцій тварин; описує: - адаптації людини та інших організмів до різних умов проживання; характеризує: - коадаптації організмів; -  типи біологічних ритмів: зовнішні та внутрішні, добові, місячні, припливно-відпливні, сезонні, річні, багаторічні; пояснює: - молекулярні та клітинні механізми адаптацій біологічних систем; - відносний характер адаптацій; - біологічне підґрунтя правил Алена та Бергмана; - генетичну основу формування адаптацій. Діяльнісний компонент: визначає: - ступінь адаптованості організмів до середовища мешкання; розпізнає : - приналежність певних видів тварин та рослин до певної життєвої форми; порівнює: - особливості терморегуляції пойкілотермних та гомойотермних тварини; - адаптації різних груп організмів до певного середовища мешкання; складає схеми: - комплексів адаптацій, які характеризують ту чи іншу життєву форму організмів; моделює: - наслідки значного перекривання екологічних ніш конкуруючих видів; Ціннісний компонент робить висновок: - про значення преадаптацій та адаптацій в еволюції органічного світу, - про коеволюцію як основу функціонування стабільних екосистем; - про адаптивне значення фотоперіодизму. дотримується правил: - здорового способу життя для підвищення власного адаптивного потенціалу; обґрунтовує судження: - про адаптивний потенціал екологічно пластичних та екологічно непластичних видів, виявляє ставлення до: - підвищення власного адаптивного потенціалу шляхом регулярних занять фізичною культурою та загартовування організму.
1	Адаптації як загальна властивість біологічних систем. Принцип єдності організмів і середовища існування.
2	Загальні закономірності формування адаптацій. Властивості адаптацій.
3	Поняття про преадаптацію і постадаптацію. Стратегії адаптацій організмів.
4.	Поняття про адаптивну радіацію.
5.	Поняття про екологічно пластичні та екологічно непластичні види.
6.	Основні середовища існування та адаптації до них організмів.
7.	Формування адаптацій на молекулярному та клітинному рівнях організації.
8.	Способи терморегуляції організмів.
9.	Життєві форми тварин і рослин як адаптації до середовища мешкання.
10.	Екологічна ніша як наслідок  адаптацій організмів певного виду до існування в екосистемі.
11.	Поняття про спряжену еволюцію (коеволюцію)та коадаптацію.
12.	Симбіоз та його форми.
13.	Організм як середовище мешкання. Поширення паразитизму серед різних груп організмів.
14.	Адаптацїї паразитів до мешкання в організмі хазяїна. Відповідь організму хазяїна на оселення паразитів.
15.	Адаптивні біологічні ритми різного рівня організації. Типи адаптивних біологічних ритмів організмів.
16.	Фотоперіодизм та його адаптивне значення.
17.	Практична робота №1. Визначення адаптованості різних організмів до середовища існування.
18.	Тестовий контроль знань з теми «Адаптації»
Тема 6. Біологічні основи здорового способу життя (12 год)
Знаннєвий компонент оперує термінами: - здоров’я, здоровий спосіб життя, гіподинамія, інфекційні захворювання; називає: - науки, що вивчають здоров’я людини; - шляхи зараження інфекційними хворобами; - чинники неінфекційних хвороб людини; наводить приклади: - профілактичних заходів щодо хвороб людини; Діяльнісний компонент характеризує: - принципи здорового способу життя; - імунну систему людини, особливості її функціонування; пояснює: - механізми взаємодії системи антиген-антитіло; - заходи профілактики захворювань людини (неінфекційних, інфекційних, інвазійних, захворювань, що передаються статевим шляхом); Ціннісний компонент оцінює: - вплив регулярних тренувань і рухової активності,  на здоров’я людини; - вплив харчування на здоров’я людини; обґрунтовує судження про: - необхідність глобального контролю за вірусними інфекціями людини, тварин і рослин в сучасних умовах; - необхідність дотримання гігієнічних вимог в особистому житті; - негативний вплив тютюнопаління, вживання алкоголю та наркотиків на організм людини; виявляє власне ставлення: - до перспектив ліквідації найбільш небезпечних інфекцій; - до особистої та громадської профілактики захворювань робить висновки: -  активний спосіб життя це основа збереження здоров’я; - особиста гігієна це умова ефективної  профілактики різних захворю­вань.
19.	Науки, що вивчають здоров’я людини. Принципи здорового способу життя.
20.	Складові здорового способу життя: раціональне харчування, рухова активність, особиста і побутова гігієна, вілпочинок.
21.	Безпека і статева культура. Профілактика захворювань, що передаються статевим шляхом.(інтерактивний урок)
22.	Негативний вплив на здоров’я людини алкоголю, куріння і наркотиків.
23.	Вплив стресових факторів  на організм людини.
24.	Вплив навколишнього середовища на здоров’я людини.
25.	Імунна система людини, особливості її функціонування. Імунокорекція. Імунотерапія.
26.	Профілактика неінфекційних захворювань людини.
27.	Профілактика інфекційних, інвазійних захворювань людини.
28.	Профілактика захворювань людини. Практична робота 2. Розробка рекомендацій щодо профілактики захворювань людини.
29.	Захист проекту «Особиста програма зміцнення здоров’я»
30.	Контрольна робота №1з теми «Біологічні основи здорового способу життя»
Тема 7 Екологія (14 годин)
Знаннєвий компонент оперує термінами та поняттями: екологія, екологічні чинники, обмежувальні чинники, толерантність, екологічна взаємодія, популяція, екосистема, біогеохімічні цикли, біосфера, ноосфера; називає: -  екологічні закони і їхнє значення; -  шляхи асиміляції, передачі та розсіювання енергії в екосистемах; -  основні біоми Землі; -  ключові біогеохімічні цикли; наводить приклади: -  екологічних чинників та їхньої взаємодії; -  типів взаємодій популяцій у екосистемах; -  трофічних ланцюгів та трофічних сіток; -  закономірностей формування екосистем; характеризує: - процеси і явища у популяціях, екосистемах та біосфері; - дію екологічних чинників; - принципи застосування екологічних закономірностей в практичній діяльності людини та їхні прояви в природі; - потоки енергії в екосистемах; - властивості та характеристики екосистем. Діяльнісний компонент встановлює: - елементарні причинно-наслідкові зв'язки між екологічними процесами та явищами; аналізує: - залежність життєдіяльності організмів від середовища існування; пояснює: -дію в природі законів оптимуму, взаємокомпенсації екологічних факторів; - закономірності структур популяцій; - причини нерівноцінності біологічного різноманіття екосистем; - механізми екологічного балансу біосфери; - механізми дії екологічних чинників; - механізми інтеграції складових екосистеми; складає схеми: - біогеохімічних циклів; - трофічних ланцюгів та трофічних сіток; порівнює: - особливості організації та функціонування агроценозів і природних екосистем. Ціннісний компонент висловлює судження щодо: - значення встановлення характеристик мінімальної життєздатної популяції тварин для збереження виду; - ролі та значення екології у сучасному світі.
31.	Предмет вивчення екології, її завдання і методи. Зв’язки екології з іншими науками
32.	Екологічні закони.
33.	Екологічні чинники та їх класифікація.
34.	Закономірності впливу екологічних чинників на організм та їх угрупування.
35.	Стено- та еврибіонтні організми.
36.	Популяції. Класифікація популяцій. Структура та характеристика популяцій.
37.	Механізми регуляції густоти (щільності) та чисельності популяцій. Функціональна роль популяцій в екосистемах.
38.	Властивості та характеристика екосистем. Типи зв’язків між популяціями різних видів  в екосистемах.
39.	Екологічні сукцесії як процеси саморозвитку екосистем.Причини сукцесій та їхні типи. Закономірності сукцесій.
40.	Агроценози, їхня структура та особливості функціонування. Шляхи підвищення продуктивності агроценозів.
41.	Біосфера як стабільна екосистема, її структура та межі.
42.	Біогеохімічні цикли як необхідна умова існування біосфери.
43.	Вчення В.І. Вернадського про біосферу та ноосферу та його значення для уникнення глобальної екологічної кризи.
44.	Захист проекту на тему «Дослідження особливостей структури місцевих екосистем (природних чи штучних).
45.	Самостійна робота по темі (урок-диспут, конференція) з теми «Екологія»
Тема 9. Сталий розвиток та раціональне природокористування» (13 годин)
Знаннєвий компонент оперує термінами та поняттями: сталий розвиток, екологічне мислення, природні ресурси, раціональне природокористування; називає: - екологічні проблеми в Україні та в світі; - види забруднення довкілля; - критерії забруднення довкілля; - напрямки охорони природи в Україні та в світі; описує: - екологічний стан свого регіону; наводить приклади: - видів-вселенців свого регіону; - джерел забруднення довкілля; - видів, занесених до Червоної книги України; характеризує: - наслідки забруднення довкілля для живих організмів і людини зокрема; - проблеми акліматизації та реакліматизації видів; пояснює: - необхідність правильної утилізації побутових та промислових відходів; - необхідність міжнародної взаємодії державних установ та громадських організацій у справі охорони навколишнього природного середовища; - необхідність раціонального використання природних ресурсів; Діяльнісний компонент складає карту: - екологічного стану свого регіону; моделює: - способи утилізації відходів; порівнює: - ступінь забруднення окремих територій України; застосовує: - екологічні знання в повсякденній діяльності. Ціннісний компонент дотримується правил: - охорони навколишнього середовища; - екологічної етики; оцінює: - вплив діяльності людини на стан навколишнього середовища та його компонентів; висловлює судження щодо: - значення екологічних знань; - значення концепції сталого розвитку; - шляхів вирішення екологічних проблем свого регіону; - шляхів раціонального використання природних ресурсів; виявляє власну позицію щодо: - дієвості екологічної політики в Україні.
46.	Сучасні екологічні проблеми у світі та в Україні.
47.	Поняття про якість довкілля. Критерії забруднення довкілля.
48.	Види забруднення, їхня наслідки для природних і штучних екосистем та людини.
49.	Антропічний вплив на атмосферу. Наслідки забруднення атмосферного повітря та його охорона.
50.	Антропічний вплив на гідросферу. Причини порушення якості природних вод, дефіцит водних ресурсів, принципи оцінки екологічного стану водойм. Охорона водойм.
51.	Основні джерела забруднення ґрунтів, їхні наслідки.. Необхідність охорони ґрунтів.
52.	Антропічний вплив на біорізноманіття. . Проблеми акліматизації та реакліматизації видів. Збереження біорізноманіття як необхідна умова стабільності біосфери.
53.	Екологічна політика в Україні, природоохоронне законодавство України, міждержавні угоди.
54.	Червона книга та чорні списки видів тварин. Зелена книга України.
55.	Концепція сталого розвитку та її значення. Природокористування в контексті сталого розвитку.
56.	Поняття про екологічне мислення. Необхідність міжнародної взаємодії у справі охорони довкілля.
57.	Практична робота  «Оцінка екологічного стану свого регіону»
58.	Контрольна робота №2.
Тема 9. Застосування результатів біологічних досліджень у медицині, селекції та біотехнології ( 10 год)
Знаннєвий компонент оперує термінами та поняттями: сталий розвиток, екологічне мислення, природні ресурси, раціональне природокористування; називає: - екологічні проблеми в Україні та в світі; - види забруднення довкілля; - критерії забруднення довкілля; - напрямки охорони природи в Україні та в світі; описує: - екологічний стан свого регіону; наводить приклади: - видів-вселенців свого регіону; - джерел забруднення довкілля; - видів, занесених до Червоної книги України; характеризує: - наслідки забруднення довкілля для живих організмів і людини зокрема; - проблеми акліматизації та реакліматизації видів; пояснює: - необхідність правильної утилізації побутових та промислових відходів; - необхідність міжнародної взаємодії державних установ та громадських організацій у справі охорони навколишнього природного середовища; - необхідність раціонального використання природних ресурсів; Діяльнісний компонент складає карту: - екологічного стану свого регіону; моделює: - способи утилізації відходів; порівнює: - ступінь забруднення окремих територій України; застосовує: - екологічні знання в повсякденній діяльності. Ціннісний компонент дотримується правил: - охорони навколишнього середовища; - екологічної етики; оцінює: - вплив діяльності людини на стан навколишнього середовища та його компонентів; висловлює судження щодо: - значення екологічних знань; - значення концепції сталого розвитку; - шляхів вирішення екологічних проблем свого регіону; - шляхів раціонального використання природних ресурсів; виявляє власну позицію щодо: - дієвості екологічної політики в Україні.
59.	Завдання та досягнення сучасної селекції. Внесок вітчизняних учених – селекціонерів.
60.	Сучасні методи селекції тварин, рослин, мікроорганізмів.
61.	Явище гетерозису та його генетичні основи.
62.	Значення для планування селекційної роботи учення М.І. Вавілова про центри різноманітності та походження культурних рослин, закону гомологічних рядів спадкової мінливості.
63.	Застосування методів генної та клітинної інженерії в сучасній селекції.
64.	Генна інженерія людини: досягнення та ризики. Біоетичні проблеми сучасної медицини.
65.	Сучасна біотехнологія та її основні напрямки.
66.	Застосування досягнень молекулярної генетики, молекулярної біології та біохімії у біотехнології.
67.	Поняття про біологічну безпеку, біологічний тероризм та біологічний захист. Біологічна безпека та основні напрямки її реалізації.
68.	Захист проекту на одну з тем  «Клонування організмів», «Нанотехнології в біології», «Трансгенні організми: тза і проти»
69.	Тестовий контроль знань.
70.	Підсумковий урок.